Політичні практики трансформації країн Східної та Південно-Східної Азії

Анотація

У статті розглядаються моделі політичної трансформації в східноазійських державах. Здійснено аналіз політичних практик трансформації країн Східної та Південно-Східної Азії; досліджено чинники, що вплинули на успішну реалізацію модернізаційних проєктів у державах регіону; виявлено специфічні риси політичних трансформацій держав регіону, пов’язані з формуванням незахідних демократій на основі «авторитаризмів розвитку». Проведення широкомасштабних перетворень пов’язане з необхідністю утвердження суверенітету в постколоніальний період і забезпечення національної безпеки у сучасних геополітичних умовах. Успіх східноазійської моделі трансформації зв’язується також зі збереженням елементів традиційної регуляції, унікальним синтезом традицій і новацій на основі особливого, синтетичного шляху, незахідного і немобілізаціонного типу. В політичних практиках незахідної модернізації особливу роль відіграють уряди і національні лідери, що забезпечують планування стратегії модернізації. Окрема роль у перетвореннях належить компетентній бюрократії з мінімальним ступенем корупції. А перетворення здійснені авторитарними методами. Незахідна модернізація становить інтерес як з теоретичної, так і з емпіричної точок зору, особливо з огляду на ефект від незахідного підходу до трансформації, що втілився у так званому азійському економічному диві та сприяв національній консолідації у країнах Південно-Східної та Східної Азії. Для країн, що розвиваються, важливим є вибір шляхів їх соціально-політичного і економічного розвитку, особливо в умовах світової глобалізації. Вивчення досвіду країн Південно-Східної та Східної Азії дозволяє виявити основні напрями їх розвитку, що трансформували суспільства, і визначити прийнятну для держави стратегію розвитку. Ще у 1990-х роках були висунуті концепції, згідно з якими XXI століття стане епохою домінування Азійсько-тихоокеанської цивілізації, яка йде на зміну Євроатлантичній. Модернізація країн Південно-Східної Азії стає фактором переформатування усталеного світоустрою, створюючи новий баланс сил на міжнародній арені і нові центри впливу в політичному та економічному відношеннях.