Покарання за злочини

новий концепт

Анотація

Статтю присвячено розгляду нового концепту системи кримінальних покарань, який підготовлений Робочою групою з розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи, створеної згідно з Указом Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019, і відображений у Проєкті Кримінального кодексу України. Перехід від монополії «злочину» до дихотомії «злочин − проступок», яка з’явилася в КК у липні 2020 року, повинен супроводжуватися цілим процесом створення теоретичної бази, а не формальним (інколи хаотичним) «підгоном» окремих санкцій статей КК під класифікацію того чи іншого кримінального правопорушення; незавершеність кримінально-правової реформи, формально-юридичні неточності і суперечності, недостатня обґрунтованість окремих норм КК вимагають раціоналізації інститутів кримінального права на рівні законодавства. Реальна можливість, яка може стати дійсністю, – Проєкт КК міг би вирішити більшість із цих проблем, стати квінтесенцією належного осмислення і розумного впровадження, адже він готується шляхом наукового пристосування новел до вітчизняних реалій, аналізу існуючих проблем теорії і практики кримінального права і законодавства, і, що найважливіше, усе це відбувається шляхом наукових дискусій, які зумовлюють відкидання доктрини апріоризму, залишаючи можливість формування критичної думки. Сформований у Проєкті КК доктринальний пласт із втіленням у ньому юридично значущих конструкцій-принципів, які базуються на якісно нових ціннісних орієнтирах та ідейних установках ненасильницького правосуддя, вбачають у покаранні траєкторію майбутньої реінтеграції для деліквента. Розкриття сутності покарання, його правової природи, що провадиться на аналітично-термінологічному рівні, у Проєкті КК є близьким до існуючого у чинному законодавстві. Натомість система покарань за злочини суттєво відрізняється − згідно з Проєктом КК залишаються усього три види покарань за злочини:1) штраф; 2) ув’язнення; 3) довічне ув’язнення. Ця теорія містить не лише позитивні наукові результати, але й ірраціональні елементи, і при детальному аналізі стає очевидним, що оновлена система покарань потребує хоча б ще однієї складової частини, яка могла би стати альтернативою під час призначення покарання за нетяжкі злочини і заміною штрафу у разі неможливості його сплати. У роботі відстоюється теза про те, що таким видом покарання могло би стати обмеження волі.