ПОЛІТИЧНА МАНІПУЛЯЦІЯ: ПОНЯТТЯ, КОНЦЕПЦІЇ, МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • О. В. Шевчук
Ключові слова: маніпуляція, пропаганда, інформаційний вплив, маніпулятивні технології

Анотація

У статті розглянуті основні підходи до тлумачення, наукового використання і практичного застосування феномену політичної маніпуляції. Підкреслено, що політичні технології не спрямовані на політичних акторів, а є всього лише засобом в досягненні поставлених політичних цілей активними політичними суб’єктами. Зазначено, що маніпуляцію часто пов’язують з такими феноменами, як інформаційна війна, пропаганда, промивка мізків, «макіавеллізм», дезінформація, політичні ігри тощо. У своєму початковому значенні поняття «маніпуляція» позначає будь-які складні дії, які здійснюються руками і вимагають відповідної майстерності виконання. У переносному значенні маніпуляція визначається як ілюзіоністська або корислива дія обманного характеру, мета якої – створення у свідомості об’єкта
маніпулювання різноманітних ілюзій сприйняття будь-яких явищ дійсності. Виділено дві кардинальні відмінності між феноменом маніпуляції і пропаганди. По-перше, пропаганда є спробою переконати в правильності, адекватності певної точки зору щодо дійсності. Маніпуляція ж – це спосіб домогтися підтримки суспільства таким діям влади, які без використання спеціальних прийомів маніпуляції були б суспільством відкинуті. По-друге, в більшості випадків відомий суб’єкт здійснює пропаганду, тоді як ключовим властивістю маніпуляції є прихованість суб’єкта впливу. Як інструмент політичної маніпуляції найчастіше виступають медіазасоби, за допомогою яких можна оперативно охопити максимально широку аудиторію. Зроблено висновок, що найчастіше феномен маніпуляції розглядають як деструктивний. Своєю чергою, дослідники, які надають маніпуляції конструктивне значення, зустрічаються рідко, проте з їхніми концепціями досить складно дискутувати.

Посилання

Большой психологический словарь. Москва : Прайм-ЕВРОЗНАК. Под ред. Б.Г. Мещерякова, акад. В.П. Зинченко. 2003. 632 с.
Головин С.Ю. Словарь практического психолога. Москва : АСТ, Харвест, 1998. 592 с.
Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. Москва : Эксмо, 2012. 864 с.
Кондратьев М.Ю., Ильин В.А. Азбука социального психолога-практика. Москва : ПЕР СЭ, 2007. 464 с.
Краткий психологический словарь : научное издание / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. 512 с.
Лассуэлл Г.Д. Техника пропаганды в мировой войне : перевод с англ. Москва , 2021. 237 с.
Лебон Г. Психология масс. Санкт-Петербург : Макет, 1995. 313 с.
Макіавеллі Н. Державець. Київ : Андронум, 2020. 88 с.
Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс. Москва : Издательство АСТ, 2016. 509 с.
Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В. Горбатенко. Київ : Генеза, 2004. 736 с.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник. URL: http://sum.in.ua/s/manipuljacija (дата звернення: 01.10.2021 р.)
Философский энциклопедический словарь. URL: http://philosophy.niv.ru/doc/dictionary/philosophy/index.htm (дата звернення: 11.10.2021 р.)
Шиллер Г. Манипуляторы сознанием / Пер. с англ.; Науч. ред. Я.Н. Засурский. Москва : Мысль, 1980. 326 с.
Beck E. The Logic of Manipulation: 33 Techniques of Romanian Political Manipulation // Bucuresti, 2010. 37р.
English Oxford Living Dictionaries. URL: https://en.oxforddictionaries.com/definition/manipulation/ (дата звернення: 01.10.2021 р.)
Kamassa М. Socio-political manipulation – incidental pathology or immanent component of international realm? Przeglad Stratigiczny. 2012. № 2. P. 171-189.
Zivaljevic A. Positive Manipulation Theory A Base for Continuous Motivation. Positive Manipulation. Theory a base for continuous motivation. URL: http://www.mixprize.org/sites/default/files/media/posts/documents/Positive%20%20Manipulation%20Theory.pdf (дата звернення: 18.09.2021)
Опубліковано
2021-11-17