РЕГАЛІЇ ВЕРХОВНОЇ ВЛАДИ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ЛЕГІТИМАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО ПОРЯДКУ

  • Е. В. Мамонтова Національний університет «Одеська юридична академія»
Ключові слова: політичне панування, легітимація, символ, регалія, корона, скіпетр, держава

Анотація

Мамонтова Е. В. Регалії верховної влади як інструменти легітимації політичного
порядку. – Стаття.
Феномен політичного панування нерозривно пов’язаний із процесом легітимації. Як процес ви-
знання політичного порядку на основі прийнятої в суспільстві системи цінностей та норм колективно-
го існування, легітимація вимагає, передусім, публічного режиму протікання. Саме тому утвердження
легітимності відбувається в просторі публічного дискурсу політики, серед структур якого найважли-
вішим джерелом формування політичної спільноти та інститутів панування виступають символічні
проекції політичних ідентичностей.У ході історичного розвитку сформувався комплекс легітимаційних практик, який охоплює ши-
рокий діапазон символічних форм, за допомогою яких у багаторівневому соціальному організмі від-
бувається узгодження взаємодії його різноманітних структур, обґрунтування політичного порядку,
виправдання наявності соціальної ієрархії та гармонізація соціальних відносин шляхом досягнення
певного ступеню політичного консенсусу.
Смисловою домінантою символічного комплексу легітимації виступає фігура правителя.
Легітимаційний механізм будь-якої події, що відбувається у просторі політичної комунікації, спра-
цьовує максимально повно тільки за умови приведення до єдиного символічного знаменника усіх різ-
новидів символів панування. Еталоном такої події є церемонія посвячення у владу (коронація, інтроні-
зація, інавгурація). Її ключовими атрибутами виступають регалії верховної влади.
У статті розкрито загальний символізм та семантику таких символів панування, як скіпетр, держава,
корона. На їхньому прикладі доведено, що звернення до символічних ресурсів легітимації забезпечує
можливість здійснювати розподіл владних повноважень у суспільстві та реалізовувати функцію пану-
вання з мінімальним використанням інструментів примусу та насильства або інших інституційованих
засобів.

Біографія автора

Е. В. Мамонтова, Національний університет «Одеська юридична академія»

доктор політичних наук, професор,
професор кафедри політичних теорій

Посилання

Византия. Южные славяне и древняя Русь. Западная Европа: искусство и культура : сборник статей в
честь В.Н. Лазарева. Академия наук СССР, Научный совет по комплексной проблеме «История миро-
вой культуры» ; под ред. В.Н. Гращенкова. Москва : Наука, 1973. 591 с.
Полная энциклопедия символов / сост. В.М. Рошаль. Москва : АКТ; Санкт-Петербург : Сова, 2006. 515 с.
Berger, P. & Luckmann, T. The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge.
London : Penguin, 1967. 219 рр.
Bourdieu, P. Social Space and Symbolic Power. Sociological Theory (American Sociological Association).
1989. Vol. 7(1), 14–25.
Chevalier J., Gheerbrant A. Dictionnaire des Symboles. Mythes, reves, coutumes, gestes, forms, couleurs,
nombres. Paris : Ed. Robert Laffont e Jupiters, 1997. 1110 pр.
Durand Gilbert. The anthropological structures of the imaginary. Brisbane : Boombana Publications,
1999. 226 рр.
Habermas Jurgen Communication and the Evolution of Society. Boston : Beacon Press, 1979. 264 рр.
Lasswell, H.D. Language of politics. Cambridge : Mass., M.I.T. Pr., 1965. 398 рр.
Lurker M. The Gots and Symbols of Ancient Egypt. An Illustrated Dictionary. London : Thames & Hudson,
1974. 142 pp.
Mills, Ch.W. The Sociological Imagination, reprinted Oxford University, 2000. 256 рр.
Опубліковано
2021-11-17