ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Анотація
Петренко І. І., Салтовський О. І., Федорченко В. М., Колюх В. В. Особливості оцінювання публічної політики: уроки для України. – Стаття.
У статті розглянуто особливості застосування різноманітних моделей оцінювання публічної політики в зарубіжних демократичних країнах та визначено перспективи їх усебічного використання в Україні.
Встановлено, що в англомовній літературі в контексті оцінювання публічної політики використовується два терміни: «оцінювання результативності» (оцінка конкретних результатів) та «оцінювання ефективності» (оцінка досягнутого ефекту). З’ясовано, що найбільш узагальнено, залежно від суб’єктів, які здійснюють оцінювання, виокремлюють дві групи моделей – внутрішнє та зовнішнє. Також розглянуто такі підходи до
оцінювання публічної політики як оцінювання процесів та оцінювання результатів, а також формувальне та підсумкове оцінювання. Проаналізовано моделі оцінювання публічної політики Еверета Ведунга: оцінка досягнення мети; оцінка побічних результатів; модель аналізу результатів; комплексна оцінка; оцінка орієнтована на клієнта; модель зацікавлених сторін; модель продуктивності; модель експертної оцінки.
Розглянуто три підходи до реалізації процедури оцінювання публічної політики Вальяма Данна – псевдооцінювання, формальне оцінювання, оцінювання з позиції теорії рішень. Встановлено, що в межах кожної
з моделей використовуються доволі широка плеяда методів, які обираються залежно від специфіки конкретної політики та відповідного предметного поля. Універсального методологічного підходу для обрання
системи методів немає, все залежить від конкретної ситуації, практики та майстерності експертів. На вибір типу оцінки і методів проведення оціночних досліджень впливають такі чинники як: цілі оцінки; інтереси організації чи окремих груп; політичні умови; наявність необхідних ресурсів і часу для її проведення.
В контексті широкого запровадження оцінювання публічної політики в України автори доходять висновку, що варто зважати на специфічні особливості адміністративно-політичної система, які вимагають розробки та впровадження вітчизняних методик оцінювання. Треба прагнути до створення дієвих мереж, в які б входили наукові товариства, органи публічної влади та представники громадянського суспільства.
Посилання
Дaнн В. Н. Дeржaвнa пoлiтикa: вступ дo aнaлiзу : пiдручник для ВНЗ / пeр. з aнгл. Г. Є. Крaснoкутськoгo ; нaук. рeд. М. O. Бaймурaтoв. Oдeсa : AO БAХВA, 2005. 504 с.
Система розробки і здійснення публічних політик в Україні / під ред. Дем’янчука О. К. : Факт, 2004. 220 c.
House E. R. & Howe R. H. (1999). Values in evaluation and social research. Thousand Oaks, CA : SAGE. 176 p.
Knill C., Tosun J. Public policy. A new introduction. L., 2012. 376 p.
Noll H.-H. Social indicators and indicator systems: tools for social monitoring and reporting. URL:
http://www.gesis.org/fileadmin/upload/institut/wiss_arbeitsbereiche/soz_indikatoren/
Publikationen/OECD-Forum-Noll.pdf
Patton M. (1997). Utilization-focused evaluation: the new century text / by Michael Quinn Patton. 3rd edition.
Newbury Park, CA : Sage Publications Inc. 448 p.
Research methods in politics / P. Burnham, K.G. Lutz, W. Grant, Z. Layton-Henry. Basingstoke, 2008. 370 p.
Rossi P. H., Lipsey M. W. & Freeman H. E. (2004). Evaluation: a systematic approach. 7th Edition. Newbury
Park, CA : Sage Publications, Inc. 480 p.
Vedung E. Public Policy and Program Evaluation. New Brunswick : Transaction Publishers, 2000. 360 р.
Wollmann, H. (2003). Evaluation in public-sector reform: Toward a ‘third wave’ of evaluation? In: Hellmut
Wollmann (ed.). Evaluation in Public Sector Reform, Cheltenham/Northampton: Edgar Elgar. 288 p.
