Людський фактор у політичних конфліктах як джерело інформації

  • Ш. Ф. Ахмедова
Ключові слова: сучасні збройні конфлікти, людський фактор, Південний Кавказ, національна ідентичність

Анотація

У цій статті розглядаються питання впливу людського фактора на перебіг міжнаціональних конфліктів. Відомо, що історія пишеться людьми. Суспільство, на відміну від природи, має власні закони, які мають тимчасовий характер і з часом видозмінюються. У перехідні моменти історії на перший план висуваються люди, які краще за інших розуміють зміст моменту, вимоги і потреби народних мас, завдання, що стоять перед суспільством, що чекають вирішення. Історія знає багато талановитих організаторів, які створювали імперії, рухали величезними народними масами, творили реальне життя. Конфлікт є негативною подією в житті суспільства, що завдає непоправної шкоди суспільним взаєминам, у тому числі на рівні особистості. Руйнуються сім'ї, господарські зв'язки, добросусідські відносини, які налагоджувалися століттями. Конфлікти, що відбувається в сучасних умовах, обтяже-ні можливостями технічних засобів ведення військових дій, а також потужної інформаційної війни, проведеної на основі новітніх політичних технологій. У таких умовах необхідні лідери, які можуть ясно визначити цілі і завдання дій із вирішення конфлікту, повести за собою людські маси, сформувати національну самосвідомість, активну життєву позицію, в якій поєднуються змога задовольнити власні ментальні потреби і загальнолюдські норми спільної життєдіяльності. Аналіз показує, що на різних етапах Нагірно-Карабахського конфлікту ставлення людей до самого конфлікту і його сторін різниться. Якщо в перший час переважало прагнення розрядити ситуацію в позитивному руслі, то надалі через драматичний розвиток військових подій, коли сотні тисяч людей ринули в республіку із захоплених вірменськими формуваннями територій, ставлення до протилежної сторони стало діаметрально змінюватися. Підкреслюється особлива роль політичної еліти кожної зі сторін із точки зору людського фактора.

Посилання

1. Бабаев Г.Х. Азербайджанство как образец научно-религиозного просветительства, нравственного самопознания. Баку : Борчалы, 2004.
2. Блок М., Головин Н.А. Социальный капитал: к обобщению понятия. Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 12. Социология. 2015. Выпуск 4. С. 99-112.
3. Козер Л. Функции социального конфликта. Москва : Прогресс, 2000. 200 с.
4. Международные конфликты в странах зарубежного Востока. Москва : Наука. 1991. 276 с.
5. Мехтиев Р. На пути к демократии: разговор о наследии. Баку : «Восток-Запад», 2008. 792 с.
6. Региональные и локальные конфликты: история и современность / Ин-т науч. информации по общественным наукам, 1989. World politics, 235 p.
7. Christian Fjäder. The nation-state, national security and resilience in the age of globalization. International Policies, Practices and Discourses. 2014. Volume 2, Issue 2. P. 114-129.
8. Mariarosaria Taddeo. Information Warfare: A Philosophical Perspective. Philosophy and Technology. 2012. № 25(1). P. 105-120.
9. Martin C. Libicki, Senior Fellow. What is information warfare? Strategic Forum. № 28, May 1995. URL: http://www.dodccrp.org/files/Libicki_What_Is.pdf.
10. Matthew Sussex, Michael Clarke & Rory Medcalf. National security: between theory and practice. Australian Journal of International Affairs. 2017. Volume 71. Issue 5. P. 474-478.
11. Popkova E.G., Ostrovskaya V.N. Perspectives on the Use of New Information and Communication Technology (ICT) in the Modern Economy. The scientific and practical conference. Pyatigorsk, 2018. 1178 с.
Опубліковано
2020-09-02