Варіативні можливості реформування вищої освіти України в європейському контексті
Анотація
У статті показано, що на сучасному етапі розвитку України значну роль в успіху реформ, необхідних для реалізації стратегій євроінтеграції, відіграє система вищої освіти. Функціонування цієї системи забезпечує створення теоретичних засад і формування кадрового ресурсу всієї реформаторської діяльності. Але зростання ролі вищої освіти потребує змін у самій системі. Цей процес визначається низкою тенденцій: розширенням університетської автономії, підвищенням відповідальності за якість освіти, вдосконаленням управлінських моделей, зростанням рівня відповідності потребам ринку тощо. Прояв цих тенденцій диктується як загальним контекстом реформ в Україні, так і впливами глобалізацій-них процесів, передусім інтеграцією нашої держави в європейський освітній простір. Методологічним підґрунтям спроможності закладів вищої освіти бути невід'ємною складовою частиною суспільних реформ є сучасні концепції організаційного розвитку, успішно апробовані європейськими університетами. Вони акцентують на перспективних стратегіях, ефективному управлінні, компетентності персоналу, якості результату, використанні сучасного інструментарію. Це забезпечує баланс гуманного стилю роботи, продуктивності, економії, інновацій та ефективності, впровадженні моделей, поєднують можливості індивідуальної і колективної активності. Важливе значення для вдосконалення вищої освіти має запозичення досвіду європейських країн шляхом імплементації європейських стандартів та найкращих практик у національне освітнє законодавство, участі в різних форматах науково-дослідної та навчально-освітньої взаємодії. І разом із тим цей досвід розкриває нові варіативні можливості практики реформування, враховуючи різні моделі автономії університетів, співвідношення свободи і стандартизації, критерії оцінювання якості та інші важливі параметри, що визначають ролі та міссії закладів вищої освіти.
Посилання
Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої
освіти : Закон 392-ІХ. Офіційний вісник України. 2019. № 6. Ст. 261.
Концептуальні засади реформування публічного фінансування та управління закладами вищої освіти (2020.) Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/fo-rum-vishoyi-osviti/koncepciya-reformuvannya-vishoyi-osviti.
Слюсаренко О.М. Розвиток найвищого університетського потенціалу в умовах глобалізації. Київ : Пріоритети, 2015.
Bleiklie I. (2018) New Public Management or Neoliberalism, Higher Education. J.C. Shin, P. Teixeira (eds.). Encyclopedia of International Higher Education Systems and Institutions. https://doi.org/10.1007/978-94-017-9553-1_143-1
Bolden R., Jones S., Davis H., Gentle P. (2015) Development and Sustaining Shared Leadership in Higher Education: Stimulus paper. London : LFHE.
Bourgon, J. (2007) Responsive, Responsible and Respected Government: Towards a New Public Administration Theory. International Review of Administrative Sciences. Vol. 73. No. 1. Pp. 726. https://doi.org/
10.1177/0020852307075686.
Broucker B., De Wit K. (2015) New Public Management in Higher Education. Huisman J., de Boer H., Dill D.D., Souto-Otero M. (eds) The Palgrave International Handbook of Higher Education Policy and Governance. Palgrave
Macmillan, London. https://doi.org/10.1007/978-1-137-45617-5_4.
Cabal A.B. (1993) The University as An Institution Today: Topics for Reflection. Ottawa : IDRC. Paris : UNESCO.
Estermann T., Nokkala T. University Autonomy in Europe I. Exploratory Study. Brussels : European University Association, 2009.
Karrana T., Beiterb K., Appiagyei-Atuac K. (2017) Measuring academic freedom in Europe: a criterion referenced approach. Policy Reviews in Higher Education. Vol. 1. No. 2. Pp. 209-239. http://dx.doi.org/10.1080/
23322969.2017.1307093.
Noorda S. Academic Autonomy as a Lifelong Learning Process for Universities. Leadership and Governance in
Higher Education. 2013. Vol 4. Pp. 1-16.
Orosz K. (2018) Interconnected Dimensions of University Autonomy in Europe. In A. Curaj et al. (Eds.). European Higher Education Area: The Impact of Past and Future Policies. Cham: Springer. Pp. 639-649. https://doi.org/
10.1007/978-3-319-77407-7_38.
Pruvot E., Estermann T. (2017) University Autonomy in Europe III The Scorecard 2017. Brussels. European University Association.
Pruvot E., Estermann T. (2018) University Governance: Autonomy, Structures and Inclusiveness. In A. Curaj et al. (Eds.). European Higher Education Area: The Impact of Past and Future Policies. Cham: Springer. Pp. 619-638. https://doi.org/10.1007/978-3-319-77407-7_37.
Scott P. (2011) Leadership in Universities. International Journal of Leadership in Public Services. Vol. 7. No. 3. Pp. 229-234. https://doi.org/10.1108/17479881111187051.
Skolnik M. (2010) Quality assurance in higher education as a political process. Higher Education Management
and Policy. Vol. 22/1. Pp. 67-86.
Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). (2015). Brussels, Belgium.
Toderas N., Stavaru A.-M. (2018) The Impact of the Bologna Process on the Governance of Higher Education Systems in Eastern Partnership Countries. In A. Curaj et al. (Eds.). European Higher Education Area: The Impact of Past and Future Policies. Cham: Springer. Pp. 707-721. https://doi.org/10.1007/978-3-319-77407-7_42.
Bleiklie I. (2018) New Public Management or Neoliberalism, Higher Education. In J.C. Shin, P. Teixeira (eds.). Encyclopedia of International Higher Education Systems and Institutions. https://doi.org/10.1007/978-94-017-9553-1_143-1.
Bolden R., Jones S., Davis H., Gentle P. (2015) Development and Sustaining Shared Leadership in Higher Education: Stimulus paper. London: LFHE.
Bourgon, J. (2007) Responsive, Responsible and Respected Government: Towards a New Public Administration Theory. International Review of Administrative Sciences. Vol. 73. No. 1. Pp. 7-26. https://doi.org/ 10.1177/0020852307075686.
Broucker B., De Wit K. (2015) New Public Management in Higher Education. In: Huisman J., de Boer H., Dill D.D., Souto-Otero M. (eds) The Palgrave International Handbook of Higher Education Policy and Governance. Palgrave Macmillan, London. URL: https://doi.org/10.1007/978-1-137-45617-5_4.
Cabal A.B. (1993) The University as An Institution Today: Topics for Reflection. Ottawa: IDRC. Paris: UNESCO.
Estermann T., Nokkala T. (2009) University Autonomy in Europe I. Exploratory Study. Brussels. European University Association.
Karrana T., Beiterb K., Appiagyei-Atuac K. (2017) Measuring academic freedom in Europe: a criterion referenced approach. Policy Reviews in Higher Education. Vol. 1. No. 2. Pp. 209-239. http://dx.doi.org/10.1080/
23322969.2017.1307093.
Kontseptualni zasady reformuvannia publichnoho finansuvannia ta upravlinnia zakladamy vyshchoi osvity. (2020) Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/forum-vishoyi-osviti/koncepciya-reformuvannya-vishoyi-osviti
Noorda S. (2013) Academic Autonomy as a Lifelong Learning Process for Universities. Leadership and Governance in Higher Education. Vol. 4. Pp. 1-16.
Orosz K. (2018) Interconnected Dimensions of University Autonomy in Europe. In A. Curaj et al. (Eds.). European Higher Education Area: The Impact of Past and Future Policies. Cham: Springer. Pp. 639-649. https://doi.org/
10.1007/978-3-319-77407-7_38.
Pruvot E., Estermann T. (2017) University Autonomy in Europe III The Scorecard 2017. Brussels. European University Association.
Pruvot E., Estermann T. (2018) University Governance: Autonomy, Structures and Inclusiveness. In A. Curaj et al. (Eds.). European Higher Education Area: The Impact of Past and Future Policies. Cham: Springer. Pp. 619-638.
https://doi.org/10.1007/978-3-319-77407-7_37.
Scott P. (2011) Leadership in Universities. International Journal of Leadership in Public Services. Vol. 7. No. 3.
Pp. 229-234. https://doi.org/10.1108/17479881111187051.
Skolnik M. (2010) Quality assurance in higher education as a political process. Higher Education Management
and Policy. Vol. 22/1. Pp. 67-86.
Sliusarenko O.M. (2015) Rozvytok naivyshchoho universytetskoho potentsialu v umovakh hlobalizatsii. K.: Priorytety.
Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). Brussels,
Belgium, 2015.
Toderas N., Stavaru A.-M. (2018) The Impact of the Bologna Process on the Governance of Higher Education Systems in Eastern Partnership Countries. In A. Curaj et al. (Eds.). European Higher Education Area: The Impact
of Past and Future Policies. Cham: Springer. Pp. 707-721. https://doi.org/10.1007/978-3-319-77407-7_42.
Zakon 1556-VII pro vyshchu osvitu 2014 (Verkhovna Rada Ukrainy) Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. № 63. St. 1728.
Zakon 392-IKh pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo vdoskonalennia osvitnoi diialnosti u sferi vyshchoi osvity 2019 (Verkhovna Rada Ukrainy) Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. № 6. St. 261.
