Пандемія короновірусної хвороби-2020: біополітична інтерпретація
Анотація
У статті розглянуто окремі аспекти сучасних біополітичних знань, виявлено їхній зв'язок із природничими та соціальними науками; показано різноманітність визначень поняття «біополітика» від зародження науки до сьогодення. Розкрито змістову цінність біополітики на рівні практичної політики, зважаючи на те, що широкий спектр сощально-поттичних проблем мають чітко виражений біопо-літичний характер; визначено роль біополітичних знань у процесі трансформації політичних ідей та цінностей, які постають домінуючими в сучасних моделях світооблаштування. Підкреслено, що в умовах сьогодення загострюється потреба корегувати через політичні інститути і процеси біополітичний контекст суспільного життя, а саме - демографічну ситуацію і стан здоров'я населення в різних регіонах планети, епідеміологічну ситуацію у країнах світу, розвиток біотехнологій тощо. Проаналізовано гіпотези виникнення вірусів на Землі та характер розповсюдження короновірусної хвороби COVID-19 у 2020 році. Авторську увагу акцентовано на тому, що пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 активувала цілу низку проблем у всіх сферах суспільного життя, для розв'язання яких має бути залучено біополітичне знання в різних його аспектах. Запропоновано розглядати біополітичні знання та засновані на них технології як такі, що мають актуалізувати потребу орієнтувати наукове та медичне співтовариство на розробку ефективних вакцин для боротьби з вірусними захворюваннями. Автором розглянуто характер пандемічної експансії та боротьби з нею на трьох рівнях - глобальному, державному та локальному. Показано, що політична влада в умовах сучасності перетворюється на «біовладу», держава реалізує прерогативу щодо можливості розпоряджатися життям людини через застосування таких практик, як охорона здоров'я, санітарія та гігієна. Політичним імперативом держави щодо людини є вимога бути здоровою, піклуючись водночас про здоров'я інших членів суспільства. Зроблено висновок про те, що сучасна біополітика, досліджуючи вплив мікросвіту вірусів і бактерій на соціальний макросвіт, потенціює перспективний розвиток нової галузі біополітичного знання - мікробіополітику.
Посилання
Костючков С. Структурно-функціональні особливості системи міжнародних відносин у першій декаді ХХІ століття. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. 2014. № 2(41). С. 39-44.
Кравець А. Біополітична парадигма політичної науки : витоки, проблеми, перспективи. Дніпро : Акцент ПП, 2019.
ВОЗ : сайт. 2020. URL: https://www.who.int/ru.
Фуко М. Интеллектуалы и власть: избранные политические статьи, выступления и интервью. Москва : Праксис, 2006.
Шевчук Д. Біополітика як парадигма розуміння феномену політичного в сучасній філософії. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2010. № 7. С. 59-70.
Caldwell L. Biopolitics, science, ethics and public policy. Yale Rev, 1964. № 54. 1. P. 1-16.
Hines S. Politics and the Evolution of Inquiry in Political Science. Politics and the Life Sci. 1982. № 1. 1. P. 5-16.
Estimate of the development of the epidemic reproduction number Rt from Coronavirus SARS-CoV-2 case data and implications for political measures based on prognostics / S. Khailaie et al. The preprint server for health sciences. 2020. URL: https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2020.04.04.20053637v1.full.pdf+html.
Kjellen R. Der Staat als Lebensform. Berlin : Kurt Vowinckel Verlag, 1924.
Mbembe Ach. At the Edge of the World: Boundaries, Territoriality, and Sovereignty in Africa. Public Culture.
2000. № 12(1). P. 259-284.
Negri А. The Labor of the Multitude and the Fabric of Biopolitics. Mediations. 2007. № 23. 2. P. 8-25. Understanding of COVID-19 based on current evidence / P. Sun et al. Journal of medical virology. 2020. № 92. P. 548-551.
Isolation of a novel coronavirus from a man with pneumonia in Saudi Arabia / A. Zaki et al. The New England
Journal of Medicine. 2012. № 367. P. 1814-1820.
Caldwell, L.K. (1964). Biopolitics, science, ethics and public policy. Yale Rev, 54, 1, 1-16.
Hines, S.M. (1982). Politics and the Evolution of Inquiry in Political Science. Politics and the Life Sci, 1, 1, 5-16.
Fuko, M. (2006). Yntellektualy y vlast: yzbrannyye polytycheskye staty, vystuplenyia y ynterviu [Intellectuals and Power: Selected Political Articles, Speeches, and Interviews]. M.: Praksys. [in Russian]
Khailaie, S., Mitra, T., Bandyopadhyay, A., Schips, M., Mascheroni P., Vanella, P., Lange, B., Binder, S., Meyer-Hermann, M. (2020). Estimate of the development of the epidemic reproduction number Rt from Coronavirus SARS-CoV-2 case data and implications for political measures based on prognostics. medRxiv. The preprint server for health sciences. URL: https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2020.04.04.20053637v1.full.pdf+html.
Kjellen, R. (1924). Der Staat als Lebensform. Berlin: Kurt Vowinckel Verlag.
Kostiuchkov, S.K. (2014). Biopolitychni kontseptsii yak rezultat implikatsii biolohichnoho i sotsialno-filosofskoho znannia [Biopolitical concept as a result of the implications of biological and socio-philosophical knowledge]. Multyversum. Filosofskyi almanakh [Multiverse. Philosophical Almanac], 1(129), 123-133. [in Ukrainian]
Kostiuchkov, S.K. (2014). Strukturno-funktsionalni osoblyvosti systemy mizhnarodnykh vidnosyn u pershii dekadi KhKhI stolittia [Structural and functional features of the system of international relations in the first decade of the XXI century]. Naukovi pratsi MAUP [Scientific Works MAUP], 2(41), 39-44. [in Ukrainian]
Kravets, A.Iu. (2019). Biopolitychna paradyhma politychnoi nauky: vytoky, problemy, perspektyvy. [Biopolitical paradigm of political science: origins, problems, prospects]. Dnipro: Aktsent PP. [in Ukrainian]
Mbembe, Ach. (2000). At the Edge of the World: Boundaries, Territoriality, and Sovereignty in Africa. Public
Culture, 12(1), 259-284.
Negri, А. (2007). The Labor of the Multitude and the Fabric of Biopolitics. Mediations, 23, 2, 8-25.
Sait VOZ. URL: https://www.who.int/ru.
Shevchuk, D. (2010). Biopolityka yak paradyhma rozuminnia fenomenu politychnoho v suchasnii filosofii [Biopolitics as a paradigm of understanding the phenomenon of politics in modern philosophy]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiid' [Scientific Proceedings of the National University of "Ostroh Academy"], 7, 59-70. [in Ukrainian]
Sun, P., Lu, Х., Xu, С., Sun, W., Pan, B. (2020). Understanding of COVID-19 based on current evidence. Journal of medical virology, 92: 548-551.
Zaki, A.M., van Boheemen, S., Bestebroer, T.M., Osterhaus, A.D., Fouchier, R.A. (2012). Isolation of a novel coronavirus from a man with pneumonia in Saudi Arabia. The New England Journal of Medicine, 367: 1814-1820.
