Комунікативний вимір політичного представництва

  • Н. М. Бедрак Національний університет «Одеська юридична академія»
Ключові слова: політичне представництво

Анотація

Статтю присвячено дослідженню комунікативного виміру процесу політичного представництва. Визначено, що наряду із дослідженнями інституційного та функціонального вимірів політичного представництва, що сформувались у добу модерну, в умовах розвитку інформаційних технологій особливої уваги потребує комунікація між владою та громадянами, дослідження політичного діалогу, який відбувається за допомогою сучасних комунікативних мереж. Політичне представництво інтерпретовано як комунікацію політичних акторів (представників) та суспільних груп, що делегують їм повноваження щодо публічної репрезентації інтересів. Обґрунтовано, що політичні комунікації, діяльність мас-медіа виступають важливою складовою політичного представництва, горизонтальних та вертикальних політичних відносин між владою та громадянами.

Біографія автора

Н. М. Бедрак, Національний університет «Одеська юридична академія»

здобувач кафедри соціальних теорій

Посилання

Бистрицький Є. Політична філософія посткомунізму : горизонти методології / Є. Бистрицький // Політична думка. – 1995. – № 1. – С. 3–12.

Бусова Н. А. Делиберативная модель демократии и политика интересов / Н. А. Бусова // Вопросы философии. – 2002. – № 5. – С. 45–58.

Габермас Ю. Залучення іншого : Студії з політичної теорії / Габермас Ю. ; пер. з нім А. Дахній; наук ред. Б. Поляруш. – Львів : Астролябія, 2006. – 416 с.

Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості : дослідження категорії «громадянське суспільство» / Габермас Ю. – Львів : Літопис, 2000. – 320 с.

Медяник В. А. Політичне представництво у функціонуванні державного механізму в перехідних суспільствах : автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / В. Медяник. – Дніпропетровськ, 2012. – 19 с.

Миронов В. В. Коммуникативное пространство как фактор трансформации современной культуры и философии / В. В. Миронов // Вопросы философии. – 2006. – № 2. – С. 21–44.

Третяк О. А. Політична аргументація як засіб раціоналізації політичної комунікації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.01 / О. А. Третяк – Д., 2004. – 16 с.

Фливбьерг Б. Хабермас и Фуко: мыслители для гражданского общества / Б. Фливбьерг // Вопросы философии. – 2002. – № 2. – С. 146–158.

Опубліковано
2020-10-20