Компроміс в праві та правовий компроміс
Анотація
У статті визначено поняття правового компромісу, компромісу у праві. Проведений аналіз компромісу як пріоритетного направлення розвитку у сфері юриспруденції. Автором окреслені характерні вимоги використання компромісу та границі допустимості.
Посилання
Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – М., 1955. Т. 4.
Ожегов С. И. Словарь русского языка. – М., 1973. – 265 с.
Маковеев И. И. Компромисс как политико-культурный феномен : автореф. дис. … канд. филос. наук. – Уральск, 2003. – 17 с.
Большая советская энциклопедия / под общ. ред. О. Ю. Шмидта. Т. 33. – М. : Госинститут «Советская энциклопедия», 1938.
Скотт Г., Джинни Р. Способы разрешения конфликтов /Пер. с англ. – К., 1991.
Ромашов Р. А. Компромисс разнонаправленных интересов как основание восприятия и средство изменения социально – правовой реальности [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://iuaj.net/1_oldmasp/modules.php?name=Pages&go=page&pid=125
Аликперов Х., Зейкало М., Курбанов К. Допустим ли компромисс в борьбе с преступностью // Уголовное право. – 2001. – № 3. – С. 91 – 96.
Вдовичен В. А. Понятие и правовая природа налоговоправового компромисса // Финансово – правовая доктрина постсоциалистического государства (материалы международной конференции). – Черновцы: «Рута», 2003. – Выпуск № 1. – С. 226 – 234.
Бачишин В. А. Социология. Академический курс. – СПб. : Р. Аланова «Юридический центр Пресс», 2004.
Миндагулов А. Х. Пределы допустимости компромисса в борьбе с преступностью // Государство и право. – 2008. – № 9. – С. 86 – 90.
Бобровник С. В. Специфіка прояву компромісу і конфлікту в межах соціальних інститутів. // Право України. – 2009. – № 12. – С. 144 – 149.
