ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ “ZERO TOLERANCE POLICING” В РАМКАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Анотація
У статті проводиться теоретичний аналіз концепту нульової толерантності, особливостей та умов його застосування в сучасній державно-політичній практиці. Визначним напрямком дослідження є виявлення засад нульової толерантності в рамках державної політики, яка встановлює принципи легальної нетерпимості до небезпечних, антидержавних та
антисоціальних проявів. Акцентується увага на особливостях та обмеженні застосування принципу нульової терпимості в рамках законодавчого визначення. У статті досліджуються механізми державно-політичного регулювання меж толерантності в контексті попередження розвитку небезпечних утворень задля забезпечення соціально-політичної стабільності в державі. Так само увага приділяється світовій практиці та національному
досвіду застосування принципу “zero tolerance policing” державою в рамках політики національної безпеки. Нульова толерантність аналізується як засіб забезпечення пильного
контролю держави за будь-якими проявами тих явищ, які потенційно несуть небезпеку для суспільства та держави. В інакшому випадку в умовах неналежного контролю за дрібними чи початковими проявами, вірогідність їх розвитку зростатиме. Для попередження цього держава, державні органи застосовують принцип “zero tolerance policing”. В рамках національної безпеки формується певна модель реагування держави на небезпечні прояви, що допомагає попередити деструктивні явища в державі. Так само в статті автор відзначає протилежну позицію щодо застосування нульової толерантності та проблему її дискримінаційності.
У статті окреслюється потреба в концептуальному визначенні нульової толерантності задля запобігання необґрунтованого її використання без меж. Автор відзначає проблему необґрунтованого застосування даного принципу, отже, концепція потребує детального розроблення як у теоретичній, так і правозастосовній практиці, й в особливості на рівні державної політики.
Посилання
Іванова, А. В. (2016). Політичний конфлікт та інтолерантність в соціально-політичному вимірі. Актуальні проблеми політики, 58, 41-50.
Іванова, А. В. (2018). Політична дискримінація як проблема інституту толерантності. Грані права: XXI століття: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та аспірантів. Одеса, 1, 491–493.
Іванова,А.В. (2018). Політичний ектремізм в контексті глобалізаційних викликів сучасності. European political and law discourse, 5, 3, 101–106.
Мельник Р. І. (2015). Нормативно-правовий аспект обмеження свободи та особистої недоторканності в умовах проведення антитерористичної операції. Державна політика у сфері протидії тероризму: міжнародний досвід і його актуальність для України: збірник матеріалів Інтернетконференції. Київ, 133-136.
Поппер, К. Р. (1992). Открытое общество и его враги. Т. 1: Чары Платона. М.: Феникс.
Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 (Верховна Рада України). Офіційний сайт Верховної Ради України. URL:
Уолцер, М. (2000). О терпимости. Пер. с англ. И. Мюрнберг. М.: ИдеяПресс, Дом интеллектуальной книги.
Ханстантинов, В. О. (2011). Політичний вимір толерантності: ідеї та проблеми: монографія. Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили. Хенкин,С.М., Кудряшова,И.В (2015). Интеграция мусульман в Европе: политический аспект. Политические исследования, 2, 137–155.
Bratton W. J., Griffiths W., Mallon R., Orr J., Pollard C. (1998). Zero Tolerance: Policing a Free Society. IEA Health and Welfare Unit. Great Britain: Hartington Fine Arts Ltd, 2, 151
Grabosky, P. N. (1999). Zero Tolerance Policing. Trends and Issues in Crime and Criminal Justice. Australian institute of criminology, 25, 102, 1–4.
Handbook on European non-discrimination law 2018. Luxembourg: Publications Office of the European Union
Starr, B., Labott, E. (2015). Acosta Obama authorizes resupply of Syrian opposition. Washington (CNN). URL: